-
Правила прийому до коледжу в 2018 році
-
Інформаційний буклет "Торгівля людьми-сучасне рабство"
- Про коледж
- Структурні підрозділи
- Відділення
- Методична робота
- Циклові комісії
- Практичне навчання
- Виховна робота
- Доступ до публічної інформації
- Карта сайту
Сьогодні | 12 | |
Вчора | 213 | |
На цьому тижні | 12 | |
На прошлому тижні | 1189 | |
У цьому місяці | 225 | |
У прошлому місяці | 3367 | |
Усі дні | 429332 |
Подвиги героїв Крут: погляд із сьогодення
Реальна історія України та українців досі значною мірою залишається Terra Incognita для них самих же, і особливо – історія успіхів українців, зазвичай привласнена тими державами, в межах яких перебувала та чи інша частина українських земель. Українці не мали змоги цього зробити у недавно минулі часи, ще 25–30 р оків тому, і дізнавалися про сам факт героїчного бою київської молоді під Крутами переважно з розмов на кухнях, які велися з острахом, щоб не дізнався хтось чужий. А дехто дізнавався про ті події з книг Юрія Смолича, наче витриманих у комуністичному дусі, але при тому водночас і таких, що хоч трохи привідчиняли завісу офіційної мовчанки над добою Української революції. Нарешті, щасливці дізнавалися про Крути із привезених з-за кордону спогадів політемігрантів, ясна річ, нелегально. Тільки тепер Україна в особі її громадянського суспільства та владних інституцій може відкрито, чесно, на загальнонаціональному рівні віддати належну шану усім тим, хто в різні часи боровся за свободу України, і тим, хто став жертвами тоталітарних режимів, незалежно від назв і прапорів останніх. В тому числі героям – і жертвам – Крут. Комусь здається, що цієї шани занадто багато, але, можливо, її замало? Адже вперше за півтораста років наддніпрянці зі зброєю в руках, готові на смерть, йшли захищати українську незалежність.
Сьогодні, з дистанції років, після всіх драматичних і трагічних подій ХХ століття, це здається самозрозумілим. Проте хтось мусив бути першим і своєю дією довести, що вільна Україна варта того, щоб битися за неї до останньої можливості. У своїх спогадах один із активних діячів Української революції, поручник царської армії, який став генерал-хорунжим армії УНР, – Юрко Тютюнник, – розповідаючи про солдатський мітинг навесні 1917 року, писав:
Хто поміж вами українці, піднесіть руку догори!
Піднеслося не більше трьохсот рук.
Малороси! Піднесіть руки!
Піднесло руки коло половини присутніх.
Хохли! Піднесіть руки!
Знову піднесла руки добра третина.
Українці, малороси і хохли! Всі разом піднесіть руки!
Понад головами кількатисячної юрби піднісся ліс рук.
< Попередня | Наступна > |
---|